Результати
моніторингу
якості освіти

Моніторинг як одна із складових управління ЗДО

​

        Визначення «моніторинг» (від лат. “монітор” – той, що нагадує, наглядає) – означає систематичне спостереження, аналіз стану системи (середовища) прийшло до педагогіки з екології й соціології.
       У більшості випадків визначення моніторингу зводиться до такого розуміння: засіб вироблення нової інформації; постійне відстеження педагогічного процесу; базис для прийняття і коригування управлінських рішень; наявність спеціально розроблених стандартів.

     У загальному значенні під моніторингом розуміється діяльність зі спостереження (відслідковування) за певними об’єктами або явищами. Він дає можливість виявити потенційну небезпеку і збої до їхньої появи, попередити про можливі ризики. Однією з цілей моніторингу є прогноз стану системи цілком або окремих її підсистем.
Перенесення цього поняття до сфери освіти трансформувало його значення. У сучасних умовах освітній моніторинг може бути визначено як систему організації збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку.
      Поняття «моніторинг» має низку визначень:
спеціально організоване систематичне спостереження за станом будь-яких об’єктів з метою їхньої комплексної оцінки та підвищення ефективності функціонування;
систематичне зіставлення реального стану організації освітньо-виховного процесу;
система збору даних про складне явище або процес, що описується за допомогою певних ключових показників з метою оперативної діагностики стану й оцінки його в динаміці.
   Моніторинг на сучасному рівні розвитку системи дошкільної освіти є однією із складових управління ДНЗ і основою прийняття управлінських рішень. Тому моніторинг може існувати тільки у взаємозв’язку з управлінням, системою прийняття рішень. Ефективність не спрямованого на управління моніторингу низька і призводить до ряду недоліків, основні з яких – надмірність або недостатність інформації, її незатребуваність педагогічним колективом.
    Лише в межах управлінських процедур можливо ведення моніторингу. Освітній моніторинг може бути організовано в закладі будь-якого типу і підпорядкованості, але слід пам’ятати, що результати моніторингу цінні достатньо обмежений час, упродовж якого дані є актуальними для ухвалення тих або інших рішень.
      Отже, моніторинг у системі дошкільної освіти – це спеціально організоване, цільове, системне спостереження за якістю дошкільної освіти, що дозволяє відстежувати як відхилення від державних освітніх стандартів, так і рівень задоволення освітніх потреб населення.
   Діагностика є методом прояснення всіх обставин перебігу дидактичного процесу, достеменне визначення його результатів, тоді як контроль більше застосовується під час відстеження об’єкта, що перебуває в стані стабільного функціонування. Аналіз – функція управління, що спрямована на регулярне вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів процесу і вироблення на цій основі рекомендацій з упорядкування системи або переходу її у більш якісний стан.
    Контроль, як правило, завершує управлінський цикл, і багато фахівців вбачають у ньому основну діяльність керівника. Прийнято розрізняти два основні види контролю: контроль результатів і контроль процесу.
Контроль результатів дозволяє з’ясувати, що було зроблено із запланованого, що залишилося невиконаним, яких результатів було досягнуто. Контроль за результатами слугує поліпшенню трудового процесу. Але в цьому випадку керівник набирається досвіду, коли вчиться на своїх помилках. Проте, якщо помилки торкатимуться здоров’я і особистого розвитку дітей, їх слід уникати.
     Контроль процесу дозволяє виявити, чи мали місце відхилення від норми діяльності, чи вдало дібрані для цього люди і засоби, наскільки раціональна діяльність, чи правильно визначені її тимчасові параметри. Організувати контроль процесу буває набагато складніше, ніж контроль результатів. Контроль результатів не дозволяє повною мірою з’ясувати, що призвело до негативних результатів, де були відхилення в діяльності, які будуть наслідки цієї діяльності. Під час контролю процесу може розмиватися персональна відповідальність співробітників.
Моніторинг дозволяє досягти оптимального поєднання контролю процесу і результатів процесу, але не тільки це є його основною характеристикою.
     Моніторинг набагато ефективніший під час відстеження об’єкта у стані постійних змін, у стані розвитку, що пов’язано з порушенням стабільності, ніж будь-яка інша функція або метод. Моніторинг має значущу відмінність від усіх інших методів і функцій управління – вивчається і систематизується не вся отримана інформація, а лише тільки та, що дозволяє створити цілісну картину якості освіти, яка забезпечується дошкільним закладом.

Типи та види моніторингу

      Моніторинг різниться за типами і видами. Типи моніторингу виокремлюють:

• за масштабами цілей освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

• за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);

• 
  за часовою залежністю (ретроспективний, попереджувальний, поточний);

• 
  за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);

• 
  за охопленням об’єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);

• 
  за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);

• 
  за формами суб’єкт-об’єктних відносин (зовнішній, або соціальний, взаємоконтроль, самоаналіз);

• 
  за інструментарієм, що використовується (стандартизо¬ваний, нестандартизований, матричний);

• 
  за рівнями управління освітнім процесом (керівний, адмі¬ністративний, педагогічний, освітній).

​

        Існують такі види міоніторингу:
       Інформаційний моніторинг передбачає накопичення і розповсюдження інформації, але не передбачає спеціально організованого обстеження на етапі збору інформації. Цей вид моніторингу частіше за все використовується для збору інформації, розміщеної на різних носіях, тому на перший план виходить функція відстеження. Прикладами такого моніторингу є добір і роздруковування законодавчих актів, положень і наказів на необхідну тематику або збір інформації з різних джерел з певної теми, що в подальшому дозволяє скоректувати програму розвитку ДНЗ, віднайти партнерів з освітньої діяльності тощо.
   Базовий моніторинг виявляє проблеми і небезпеки до того, як вони будуть усвідомлені у сфері управління. За своєю суттю, базовий моніторинг є моніторингом стану системи, дозволяє зібрати про неї інформацію (скласти банк даних) для проведення подальших досліджень, у тому числі й моніторингу іншого виду.
     Проблемний моніторинг дозволяє досліджувати закономірності процесів, ступеня небезпек, типологію проблем тощо.
   Управлінський моніторинг дозволяє відстежувати й оцінювати ефективність, наслідки і вторинні ефекти ухвалених рішень.

Завдання моніторингу:

​

• безперервне спостереження за станом системи дошкіль¬ної освіти в межах своєї компетенції та отримання опера¬тивної інформації про неї;

• 
  своєчасне виявлення змін, що відбуваються в системі освіти, і чинників, що викликають їх;

• 
  попередження негативних тенденцій;

• 
  здійснення короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у ДНЗ;

• оцінка ефективності і повноти реалізації методичного забезпечення дошкільної освіти.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі​

      Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти — початкової школи — і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати з очікуваними, що необхідно для забезпечення ефективної коригу- вально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних (балів) (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г. В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.
Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи компетенцій:

♦ фізичний розвиток і здоров’я дитини;
♦ соціальний розвиток;
♦ природничо-екологічний розвиток;
♦ предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;
♦ ігрова діяльність;
♦ сенсорно-пізнавальний розвиток;
♦ мовленнєвий розвиток.
    Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.
     Невід’ємною складовою системних моніто- рингових досліджень є кваліметрична модель оцінювання розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку (далі — кваліметрична модель). Вона охоплює фактори, критерії та показники такого оцінювання.
       Кваліметрія — це наука про методи кількісного оцінювання якості (від латинського “квалі” — якість та давньогрецького “метріо” — вимірювати). Сутність кваліметричного підходу полягає в тому, що будь-яке якісне явище можна розкласти на фактори та критерії, які допомагають розкрити це явище; визначити вагомість факторів, тобто їх пріоритетність, та оцінити кожний критерій у межах від 0 до 4. Чим вищий рівень розвитку того чи іншого критерію, тим вища його оцінка. 

Кваліметрична модель  містить:
♦ протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі — Протокол);
♦ кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі — Програма);
♦ діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі — Діаграма);
♦ портрет розвитку дитини (далі — Портрет) з результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.
      Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і наприкінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних (балів). Після внесення показників до програми всі розрахунки здійснюються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.
   При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, критеріїв: 4 бали — компетенція сформована повною мірою; 3 бали — компетенція сформована достатньо; 2 бали — компетенція сформована посередньо; 1 бал —  сформована мінімально; 0 балів — компетенція не сформована. Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок про те, які складові потребують доопрацювання. Так, у ході аналізу за кожним критерієм чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини. Подібне оцінювання може проводити як сам вихователь, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу. Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні-жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. За результатами 1-го оцінювання керівник дошкільного закладу не повинен приймати жодних управлінських рішень, оскільки воно проводиться виключно для корекції освітньої діяльності вихователя. Наступне оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні-травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з’ясувати невикористані резерви розвитку дитини.
Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками освіти.
      Звертаємо увагу, що використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе лише за наявності комп’ютера та за бажання педагогічного колективу закладу.
     Комп’ютерну програму оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/norm-baza.html. Щоб скористатися нею, її слід скопіювати на комп’ютер. Відтак потрібно ознайомитися з інструкцією, у якій описано порядок роботи з кваліметричною моделлю