Моніторинг як одна із складових управління ЗДО
Визначення «моніторинг» (від лат. “монітор” – той, що нагадує, наглядає) – означає систематичне спостереження, аналіз стану системи (середовища) прийшло до педагогіки з екології й соціології.
У більшості випадків визначення моніторингу зводиться до такого розуміння: засіб вироблення нової інформації; постійне відстеження педагогічного процесу; базис для прийняття і коригування управлінських рішень; наявність спеціально розроблених стандартів.
У загальному значенні під моніторингом розуміється діяльність зі спостереження (відслідковування) за певними об’єктами або явищами. Він дає можливість виявити потенційну небезпеку і збої до їхньої появи, попередити про можливі ризики. Однією з цілей моніторингу є прогноз стану системи цілком або окремих її підсистем.
Перенесення цього поняття до сфери освіти трансформувало його значення. У сучасних умовах освітній моніторинг може бути визначено як систему організації збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку.
Поняття «моніторинг» має низку визначень:
спеціально організоване систематичне спостереження за станом будь-яких об’єктів з метою їхньої комплексної оцінки та підвищення ефективності функціонування;
систематичне зіставлення реального стану організації освітньо-виховного процесу;
система збору даних про складне явище або процес, що описується за допомогою певних ключових показників з метою оперативної діагностики стану й оцінки його в динаміці.
Моніторинг на сучасному рівні розвитку системи дошкільної освіти є однією із складових управління ДНЗ і основою прийняття управлінських рішень. Тому моніторинг може існувати тільки у взаємозв’язку з управлінням, системою прийняття рішень. Ефективність не спрямованого на управління моніторингу низька і призводить до ряду недоліків, основні з яких – надмірність або недостатність інформації, її незатребуваність педагогічним колективом.
Лише в межах управлінських процедур можливо ведення моніторингу. Освітній моніторинг може бути організовано в закладі будь-якого типу і підпорядкованості, але слід пам’ятати, що результати моніторингу цінні достатньо обмежений час, упродовж якого дані є актуальними для ухвалення тих або інших рішень.
Отже, моніторинг у системі дошкільної освіти – це спеціально організоване, цільове, системне спостереження за якістю дошкільної освіти, що дозволяє відстежувати як відхилення від державних освітніх стандартів, так і рівень задоволення освітніх потреб населення.
Діагностика є методом прояснення всіх обставин перебігу дидактичного процесу, достеменне визначення його результатів, тоді як контроль більше застосовується під час відстеження об’єкта, що перебуває в стані стабільного функціонування. Аналіз – функція управління, що спрямована на регулярне вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів процесу і вироблення на цій основі рекомендацій з упорядкування системи або переходу її у більш якісний стан.
Контроль, як правило, завершує управлінський цикл, і багато фахівців вбачають у ньому основну діяльність керівника. Прийнято розрізняти два основні види контролю: контроль результатів і контроль процесу.
Контроль результатів дозволяє з’ясувати, що було зроблено із запланованого, що залишилося невиконаним, яких результатів було досягнуто. Контроль за результатами слугує поліпшенню трудового процесу. Але в цьому випадку керівник набирається досвіду, коли вчиться на своїх помилках. Проте, якщо помилки торкатимуться здоров’я і особистого розвитку дітей, їх слід уникати.
Контроль процесу дозволяє виявити, чи мали місце відхилення від норми діяльності, чи вдало дібрані для цього люди і засоби, наскільки раціональна діяльність, чи правильно визначені її тимчасові параметри. Організувати контроль процесу буває набагато складніше, ніж контроль результатів. Контроль результатів не дозволяє повною мірою з’ясувати, що призвело до негативних результатів, де були відхилення в діяльності, які будуть наслідки цієї діяльності. Під час контролю процесу може розмиватися персональна відповідальність співробітників.
Моніторинг дозволяє досягти оптимального поєднання контролю процесу і результатів процесу, але не тільки це є його основною характеристикою.
Моніторинг набагато ефективніший під час відстеження об’єкта у стані постійних змін, у стані розвитку, що пов’язано з порушенням стабільності, ніж будь-яка інша функція або метод. Моніторинг має значущу відмінність від усіх інших методів і функцій управління – вивчається і систематизується не вся отримана інформація, а лише тільки та, що дозволяє створити цілісну картину якості освіти, яка забезпечується дошкільним закладом.
Типи та види моніторингу
Моніторинг різниться за типами і видами. Типи моніторингу виокремлюють:
-
за масштабами цілей освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);
-
за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);
-
за часовою залежністю (ретроспективний, попереджувальний, поточний); -
за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний); -
за охопленням об’єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний); -
за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний); -
за формами суб’єкт-об’єктних відносин (зовнішній, або соціальний, взаємоконтроль, самоаналіз); -
за інструментарієм, що використовується (стандартизо¬ваний, нестандартизований, матричний); -
за рівнями управління освітнім процесом (керівний, адмі¬ністративний, педагогічний, освітній).
Існують такі види міоніторингу:
Інформаційний моніторинг передбачає накопичення і розповсюдження інформації, але не передбачає спеціально організованого обстеження на етапі збору інформації. Цей вид моніторингу частіше за все використовується для збору інформації, розміщеної на різних носіях, тому на перший план виходить функція відстеження. Прикладами такого моніторингу є добір і роздруковування законодавчих актів, положень і наказів на необхідну тематику або збір інформації з різних джерел з певної теми, що в подальшому дозволяє скоректувати програму розвитку ДНЗ, віднайти партнерів з освітньої діяльності тощо.
Базовий моніторинг виявляє проблеми і небезпеки до того, як вони будуть усвідомлені у сфері управління. За своєю суттю, базовий моніторинг є моніторингом стану системи, дозволяє зібрати про неї інформацію (скласти банк даних) для проведення подальших досліджень, у тому числі й моніторингу іншого виду.
Проблемний моніторинг дозволяє досліджувати закономірності процесів, ступеня небезпек, типологію проблем тощо.
Управлінський моніторинг дозволяє відстежувати й оцінювати ефективність, наслідки і вторинні ефекти ухвалених рішень.
Завдання моніторингу:
-
безперервне спостереження за станом системи дошкіль¬ної освіти в межах своєї компетенції та отримання опера¬тивної інформації про неї;
-
своєчасне виявлення змін, що відбуваються в системі освіти, і чинників, що викликають їх; -
попередження негативних тенденцій; -
здійснення короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у ЗДО ; -
оцінка ефективності і повноти реалізації методичного забезпечення дошкільної освіти.
-
Avenir Light
Моніторинг
сформованості ключових компетентностей дошкільників відповідно до вимог програми «Я у Світі» (І півріччя 2025-2026 н.р.)
Звіт
про результати моніторингу якості освітнього процесу відповідно до вимог програми розвитку дитини від народження до шести років
«Я у Світі» дітей старшої групи «Сонечко»
(жовтень-листопад 2025-2026н. р.)
На початку 2025/2026 навчального року проведено дослідження рівня сформованості компетенції дітей старшої групи за освітніми лініями.
Результати моніторингового вивчення в групі дітей старшого дошкільного віку «Сонечко» свідчать:
Старша група обстежено 7 дітей:
Освітній напрям «Особистість дитини» - 36% дітей мають достатній рівень, 45% дітей мають середній рівень і 19% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти мають елементарні уявлення про будову тіла людини і основні функції органів людського організму, дотримуються правил здоров'язбережувальної поведінки, дотримуються правил безпечної поведінки, орієнтуються в основних емоціях і почуттях, оперують займенником «Я», орієнтуються у своїх правах і обов'язках. Самостійно виконують основні гігієнічні процедури, прагнуть бути охайними.
Освітня лінія «Дитина в соціумі» - моніторинг показав, 14% дітей мають достатній рівень, 60% мають середній рівень та 26% мають початковий рівень. Діти знають ім'я своє, своїх батьків та родичів, усвідомлюють поняття «сім'я», знають назву нашої держави, її столицю, державну символіку, знають народні обереги, дотримуються культури людських взаємин у спілкуванні та спільній діяльності.
Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» - 48% дітей мають початковий рівень, 44% дітей мають середній рівень і 8% дітей мають достатній рівень засвоєння. Діти мають уявлення про види рослин, чим вони корисні для людей, розпізнають тварин за зовнішніми ознаками, класифікують їх, знають види птахів, називають пори року, мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Усвідомлюють себе частиною великого світу природи, прагнуть здійснювати природоохоронні заходи для збереження природи.
Освітня лінія «Дитина у світі мистецтва» - 63% дітей мають початковий рівень, 33% дітей мають середній рівень і 4% дітей мають достатній рівень засвоєння. Діти частково розрізняють жанр художнього твору, відповідають на запитання за змістом прочитаного, не всі діти виразно читають напам'ять поетичні твори та створюють власні художні образи в різних видах образотворчої діяльності. Співають улюблені пісні емоційно та виразно.
Освітня лінія «Гра дитини» - 68% дітей мають середній рівень, 15% дітей мають початковий рівень і 17% дітей мають достатній рівень засвоєння. Діти впізнають різні види іграшок, знають властивість іграшок, уміють за допомогою дорослого та самостійно організувати спільну з однолітками діяльність, в ігровій діяльності використовують різні види конструкторів, класифікують іграшки, використовують іграшки за призначенням.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» - 32% дітей мають середній рівень, 68% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти порівнюють предмети за висотою, товщиною, шириною, довжиною, розпізнають геометричні фігури, володіють кількісною і порядковою лічбою в межах 10. Частково класифікують геометричні фігури за певною ознакою, обчислюють приклади в межах 5 на додавання і віднімання.
Освітня лінія «Мовлення дитини» - 44% дітей має середній рівень, 45% дітей мають початковий рівень і 11% дітей мають достатній рівень засвоєння. Більшість дітей мають початковий та середній рівні сформованості. Не всі діти правильно вимовляють всі групи звуків рідної мови, добирають слова, що виражають емоції. Діти розуміють, що в Україні українська мова є державною, слухають і розуміють мовлення дорослих, уміють підтримати розмову, намагаються переказувати казки і оповідання. Частково складають описи знайомих репродукцій картин за допомогою простих і складних речень.
Аналіз результатів моніторингового вивчення дітей старшої групи свідчить про відсутність кількість дітей з високим рівнем знань. Дані результати націлюють вихователів на систематичну та цілеспрямовану роботу з вихованцями з усіх компетенцій шляхом використання індивідуальної роботи, освітніх технологій, роботі в парах тощо.
Звіт
про результати моніторингу якості освітнього процесу відповідно до вимог програми розвитку дитини від народження до п'яти років
«Я у Світі» дітей середньої групи «Капітошка»
(жовтень-листопад 2025-2026н. р.)
На початку 2025/2026 навчального року проведено дослідження рівня сформованості компетенції дітей середньої різновікової групи за освітніми лініями.
Результати моніторингового вивчення в різновіковій групі дітей середнього дошкільного віку «Капітошка» свідчать:
Середня група обстежено 14 дітей:
Освітній напрям «Особистість дитини» - 29% дітей мають достатній рівень, 50% дітей мають середній рівень і 21% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти мають елементарні уявлення про будову тіла людини і основні функції органів людського організму, дотримуються правил здоров'язбережувальної поведінки, усвідомлюють небезпеку в різних ситуаціях. Самостійно виконують основні гігієнічні процедури, прагнуть бути охайними.
Освітня лінія «Дитина в соціумі» - моніторинг показав, 25% дітей мають достатній рівень, 54% мають середній рівень та 21% мають початковий рівень. Діти знають ім'я своє, своїх батьків та родичів, усвідомлюють поняття «сім'я», але з труднощами називають свою адресу. Знають назву нашої держави, її столицю, державну символіку. Класифікують транспорт та знають його призначення; називають професії дорослих. Вихованці з легкістю входять в контакт із різними за віком дітьми, налагоджують з ними активну взаємодію, спілкування.
Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» - 15% дітей мають достатній рівень, 47% - середній рівень і 38% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти класифікують, все, що належить до природи. Мають уявлення про види рослин, чим вони корисні для людей; знають тварин, птахів, розпізнають та класифікують їх, називають пори року. Розуміють потребу оберігати природу.
Освітня лінія «Дитина у світі мистецтва» - 12% дітей мають достатній рівень засвоєння, 41% дітей мають середній рівень, 47% дітей мають початковий рівень. Діти розуміють зміст соціально-побутових казок, уміють відтворювати позитивних та негативних персонажів. У малюнках передавати пори року відповідними кольоровими гамами. Не всі діти мають уявлення про дитячі музичні інструменти, предмети домашнього вжитку.
Освітня лінія «Гра дитини» - 21% дітей мають достатній рівень, 64% дітей мають середній рівень і 15% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти класифікують і називають різні види іграшок та ігор. Дотримуються правил виконання ролі у грі. Не завжди вірно називають атрибути до сюжетно-рольових ігор. Уміють об'єднувати предмети.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» - 12% дітей мають достатній рівень, 31% дітей мають середній рівень, 57% дітей мають початковий рівень засвоєння. Діти порівнюють предмети за висотою, товщиною, шириною, довжиною, розпізнають геометричні фігури, володіють кількісною і порядковою лічбою в межах 5. Частково класифікують геометричні фігури за певною ознакою, групують предмети за розміром. Знаходять однакові предмети, розуміють поняття “пара”.
Освітня лінія «Мовлення дитини» - 45% дітей має середній рівень, 55% дітей мають початковий рівень засвоєння. Не всі діти правильно вимовляють всі групи звуків рідної мови. Діти розуміють, що в Україні українська мова є державною, слухають і розуміють мовлення дорослих, уміють підтримати розмову, намагаються переказувати казки і оповідання. Проте не можуть дібрати синоніми й антоніми до слів. Речення складати, описати предмет можуть за допомогою наочності. Діткам ще важко виокремлювати слова за потрібними звуками.
Аналіз результатів моніторингового вивчення дітей середньої різновікової групи свідчить про відсутність кількість дітей з високим рівнем знань. Дані результати націлюють вихователів на систематичну та цілеспрямовану роботу з вихованцями з усіх компетенцій шляхом використання сучасних інноваційних технологій, різноманітних форм роботи з дітьми.