Соціальний педагог
ВАС ЩИРО ВІТАЄ СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ЗДО
Кисиленко Вікторія Павлівна
Моє педагогічне кредо:
«Любити дитину і віддавати їм тепло своєї душі».
Моє життєве кредо:
«Всі перемоги починаються з перемоги над собою».
Проблема, над якою працює соціальний педагог:
Успішна соціалізація та розвиток дитини відповідно до вимог сучасного суспільства.
У своїй діяльності керується:
· Конституцією України
· Закон України «Про освіту»
· Закон України «Про дошкільну освіту»
· Положення про психологічну службу в системі освіти України
· Нормативними документами МОН України
· Декларацією прав людини
· Конвенцією ООН про права дитини
· Чинним законодавством України
· Етичним кодексом соціального педагога.
Діяльність соціального педагога закладу дошкільної освіти здійснюється за такими напрямами:
· створення соціального паспорту груп та ЗДО;
· здійснення соціально-педагогічного патронату дітей мікрорайону, які не відвідують дошкільний навчальний заклад;
· забезпечення педагогічного всеобучу батьків та інших членів родини (дідусів та бабусь), опікунів, прийомних батьків, усіх, хто причетний до виховання дітей;
· організація змістовного дозвілля дошкільнят в ЗДО та мікрорайоні;
· соціальна адаптація дітей в ЗДО;
· надання педагогам та батькам кваліфікованої допомоги з питань розвитку, виховання, навчання та соціальної адаптації дітей;
· взаємодія зі спеціалістами соціальних служб, районного центру практичної психології та соціальної роботи, органами місцевого самоврядування.
Як найчастіше спілкуйтеся з дитиною:
1.Щиро і правильно відповідайте на запитання дитини;
2. Шануйте гідність маленького співрозмовника, давайте йому можливість висловити свою думку;
3. Не підвищуйте голос у розмові з донькою чи сином якнайчастіше вживайте «формули ввічливості»: будь-ласка, перепрошую, вибач, прошу вибачити, дякую;
4.Виявляйте доброзичливість, прихильність;
5.Читайте і співайте дитині і разом з нею: учіть вірші, пісні загадки, скоромовки; 6.Поєднуйте слово і гру, слово і малюно
7.Не допускайте у вашій оселі лайливих слів;
8. Привчайте дитину до мовного етикету за столом, у транспорті, магазині, вулиці;
9.Виправляйте власні мовні огріхи, а також ваших рідних, друзів, колег;
10. Пояснюйте дитині значення незрозумілих слів;
11.Учіть правильно будувати речення; ведіть словничок, записуйте перлини мовної творчості вашої дитини.
Безпека дітей в Інтернеті
Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв′язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.
З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:
-
Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
-
Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
-
Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
-
Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
-
Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).
Правила з Інтернет-безпеки для дома
-
-
Доступ до сайтів, що не призначені для перегляду дітьми. Часто дитина може знайти матеріали чи сюжети, які зображають насильство, провокуючи тим самим почуття ненависті та люті у дітей; також небезпека надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Також часто велика кількість сторінок, що не відносяться до змісту обраної теми, відображаються у вигляді додатково спливаючого вікна, що нерідко містять, наприклад, порнографію.
-
Контакти з незнайомими людьми через чати, системи миттєвих повідомлень, електронну пошту. На даний час збільшується кількість людей, які використовують подібні методи знайомств не з добрих намірів, а для того, щоб дізнатися у дитини інформацію особистого характеру про неї та її сім’ю. Оскільки реєстрація в Інтернеті проходить анонімно, часто під виглядом 12-тирічної дівчинки може ховатися 40-річний чоловік. Часто такі особи мають психічні відхилення, що може спричинити моральну шкоду дитині через Інтернет, а, інколи, в приватній зустрічі, і фізичну.
-
Надання інформації особистого (конфіденційного) характеру. Дитину можуть умовити надати інформацію про себе, таку як ім’я, прізвище, адреса, вік, фотокартка та ін., та про членів своєї сім’ї. Навіть якщо подібна інформація запитується джерелом, що заслуговує на довіру (організація, навчальний центр) такі дані мають надаватися дитиною лише за згодою батьків, чи інших дорослих.
-
Проблеми технологічного характеру. Незнання дитини може призвести до неусвідомленого завантаження файла чи небезпечного коду, що призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу.
-
Питання, пов’язані з покупками та фінансовими витратами. В мережі Інтернет можна зробити масу приємних онлайн покупок.Тому дивлячись з кута нашої проблеми це означає, що дитина може зробити покупку без відома дорослих.
-
Тож аналізуючи ті проблеми, що створюють реальну небезпеку дитині, що інколи живе у віртуальному світі, можна сформулювати основні правила безпечної роботи в глобальній мережі Інтернет для дітей та підлітків:
-
не надавати незнайомим особам свої дані та інформацію про близьких та родичів по електронній пошті, в чатах, за допомогою систем миттєвого обміну повідомленнями;
-
не відправляти повідомлення непристойного змісту, чи ті, які мають інформацію, що може образити іншу людину;
-
не відправляти свою фотокартку чи фотокартки родичів;
-
не здійснювати фінансові операції через мережу Інтернет без нагляду дорослих;
-
не погоджуватись на зустрічі з незнайомими людьми, чи здійснювати це лише в громадських місцях та в присутності батьків чи когось з дорослих;
-
повідомляти батьків, старших друзів у разі отримання інформації, що змусить почуватись некомфортно чи має характер залякування.
Звичайно відповідальність за безпеку дітей в глобальній мережі головним чином лежить на батьках. Перед дозволом дітям входити в мережу Інтернет варто встановити деякі правила, з якими має погодитися і ваша дитина. Ось декілька початкових рекомендацій, як зробити відвідування Інтернету для дітей повністю безпечним.
-
Відвідуйте мережу разом з дітьми та закликайте дітей розповідати про свій досвід користування Інтернетом.
-
Привчіть дитину розповідати вам про все, що їх турбує в Інтернеті.
-
Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають в онлайн ігри чи використовують інші програми, що потребують реєстраційного імені, допоможіть дитині вибрати програму і переконайтесь, що вони не містять ніякої особової інформації.
-
Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям.
-
Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним однакова: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
-
Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють всюди- навіть у віртуальному світі.
-
Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи- музики, комп’ютерних ігор та інших програм є крадіжкою.
-
Поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті. Поясніть, що ці люди насправді можуть бути не тими за кого вони себе видають.
-
Поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи про що читають – є правдою. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони в чомусь не впевнені.
-
Контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтровувати шкідливий вміст, визначити, на які сайти дитина заходить та що вона на них робить.
Неважливо, чи ваша дитина є новачком у використанні Інтернет ресурсів, чи є на даний момент досвідченим користувачем. Ви завжди маєте змогу допомогти вашій дитині розібратися у розумному використанні Інтернет- ресурсів.
Діти віком від: 4 до 6 років.
Вік від 4 до 6 років – на даному етапі діти мають змогу зануритись у віртуальний світ лише разом з дорослими. Батьки можуть показати дітям картинки, фото, використовувати веб-камери для спілкування з друзями та близькими. Хоча в цьому віці діти мало приділяють уваги Інтернету, онлайнові зображення і звуки можуть стимулювати уяву і розвивати фантазію. Батьки, а також старші брати і сестри, можуть виходити в Інтернет разом з маленькими дітьми для відвідування дитячих сайтів і ігор. Дорослі відіграють важливу роль у навчанні дітей безпечному використанню Інтернету.
-
Діти цього віку повинні виходити в Інтернет тільки під наглядом батьків.
-
Додайте сайти, які ви часто відвідуєте в список Обране, щоб створити для дітей особисте Інтернет- середовище.
-
Використовуйте розраховані для дітей пошукові машини з фільтрами інформації.
-
Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу.
-
Розкажіть дітям про конфіденційність. Якщо на сайті потрібне ім’я дитини, допоможіть придумати для нього псевдонім, який не розкриває ніякої особистої інформації.
-
Коли маленькі діти починають вивчати мережу Інтернет, інші члени сім’ї повинні бути для них прикладом.
-
Не дозволяйте дітям використовувати служби миттєвого обміну повідомленнями, електронною поштою, чатами чи дошками об’яв.
-
Привчіть дітей сповіщати вас у разі, якщо щось чи хтось погрожує чи хвилює вашу дитину.
У дошкільному віці дитина засвоює правила поведінки і вчиться оцінювати власні вчинки та дії оточуючих крізь призму моральних норм, що формуються у спілкуванні з дорослими. Саме цей період є найважливішим для навчання правилам поведінки і безпеки в Мережі. При цьому слід пам’ятати, що, незважаючи на знання певних правил, діти можуть порушувати їх, тому необхідність батьківського контролю для дітей молодшого віку дуже висока.
Маленькі діти повинні виходити в інтернет лише під наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога в навігації під час пошуку сайтів і при спілкуванні.
Література:
"Запобігання жорстокого
поводження з дітьми"
На Україні навчально – виховний процес здійснюється на основі гуманістичного підходу, дотримання прав і свобод, які записані в конституції України, визначаються міжнародними стандартами та правами людини. Це означає, що жорстоке поводження з дітьми, не коректне поводження з його правами та свободами, не належне утримання, приниження, залякування, шантаж та побиття – тягне адміністративне правопорушення та кримінальну відповідальність.
Організовуючи освітній процес, педагоги використовують різні методи і прийоми, що сприяють згуртуванню дитячого та шкільного колективу. Це основна система навчально –виховного процесу педагогічних впливів, що постійно піклується не тільки в закладах освіти, а й активно проводить виховну та профілактичну роботу з батьками, а також невелике досягнення у групі членства. Освітні заклади не можуть ретельно вивчити проблеми сім’ї, її становище, проблеми виховання, що є загадкою та клопотанням, новизною для педагогів та правоохоронців. На основі сучасного виховання, відображається протистояння батьків та дітей, що викликає насильницькі дії до молодої людини чи дитини. Через недостачу матеріальних чи побутових коштів кожна молода людина чи молодий школяр, має план реалізувати себе в цьому світі через культуру «Постіндустріалізму», що викликає між батьками та дітьми непорозуміння. Це тягне за собою: заборони, обмеження , насильство, побиття, обмеження коштами та інше. Найстрашнішими проявами насильства проти дітей вважаються побиття, сексуальні домагання, нанесення ушкоджень. Але крім них є маса інших чинників, які калічать вразливу дитячу душу. Приниження, зневага, знущання завдають ще не сформованій психіці дитини часом непоправні травми. Жорстоке поводження з дітьми має на увазі погане ставлення, яке допускають батьки, піклувальники, педагоги, – одним словом, всі ті особи, які до виховання дитини мають пряме відношення.
Жорстоке поводження з дітьми та його види
На практиці прийнято розрізняти кілька видів насильства над дітьми. Фізичне говорить за себе і має на увазі навмисне заподіяння тілесних ушкоджень. Сексуальне насильство зводиться до залучення дорослою людиною дитини в статеві стосунки або розбещення з її згоди або без неї. Економічне насильство, відповідно до закону, – це навмисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла ,їжі, одягу й іншого майна або засобів, на які потерпілий має передбачені законом права, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного або психічного здоров’я. Психологічний вплив може спровокувати формування патологічних рис характеру і загальмувати розвиток дитини.
Причини жорстокого поводження з дітьми
Такі причини носять, насамперед, соціальне забарвлення. Наприклад, безробіття, низький достаток в сім’ї, алкоголізм, неповна сім’я, погані житлові умови, фізична перевтома, юний вік батьків та їх прагнення до розваг, народження іншої дитини. Ми як педагоги, приватні підприємці, широким способом прагнемо допомогти суспільству, а саме як вийти із такої кризи, запобігти таким проявам, зробити гідну профілактику для сім’ї чи дитини. Жорстокість простіше попередити, ніж вести з нею боротьбу. Розуміємо впевнено, що профілактика жорстокого поводження з дітьми в основному полягає в роботі з батьками. Є кілька порад для тих, хто хоче жити в любові і гармонії зі своєю дитиною. Запам’ятайте, що дитина – це особистість, хоч і маленька. Потрібно не тільки любити, але і поважати її. Процес виховання – це дорога, усіяна камінням, тому слід запастися терпінням. Не варто робити зі своєї дитини ідеального відмінника. Хваліть його за те, що у нього виходить краще, ніж у інших, і не сваріть за те, що якісь речі не виходять. Ніколи не порівнюйте своїх дітей з іншими, сприймайте успіхи чужих просто як інформацію. Дитина — особистість, яка здатна відчувати, переживати, сприймати, розмірковувати, хотіти, і, спираючись на свій унікальний досвід, мати свою власну точку зору та вибирати, як їй поводитися у тій чи тій ситуації. Тож ми намагаємося сформувати у дітей морально-етичні цінності, збагачуючи їхній досвід добрими вчинками, дружнім ставленням одне до одного, заохочуючи піклування про молодших та слабших, рівнятись на авторитетних.
Жорстоке поводження з дітьми — це феномен, існування якого відоме з часу появи історичних записів людства. Оскільки насилля — не лише соціальне явище, воно пов’язане з природою людини.
Психологічне (емоційне) насильство є стрижнем усіх видів насильства і зневаги стосовно дітей. Переважна більшість дослідників вважають, що психологічні особливості жертв насильства спричинені не стільки фізичними травмами, скільки насильством над особою. Вміння вчасно звернутись до педагогів, психологів, це – шанс виховати здорову та порядну сім’ю, яка буде правильно і гідно функціонувати в цьому суспільстві. Звертайтесь до нас, ми надаємо консультування із запобігання жорстокого поводження з дітьми.
Пам’ятаймо, що правильно виховувати дитину - це запорука нашого національного виховання, що є гідним громадянином України.
